Краєзнавчі мініатюри

   Чернігів – одне з найстаріших міст України, його ще називають одним із найдавніших історичних та духовних центрів. Через це місто проходив шлях «із варягів   у греки» або «грецький шлях». Історики стверджують, колись варяги були у князівській дружині, а греки будували церкви. Тут збереглися пам’ятки архітектури та історії, шість з яких – ще домонгольського періоду. Борисоглібський собор є характерним зразком чернігівської архітектурної школи ХІІ ст. Традиційно вважають, що собор збудований між 1115 та 1123рр. Давидом Святославовичем. Храм присвячено першим києво-руським святим — Борису і Глібу.
   Собор споруджували із особливою розкішшю: за княжим задумом, він мусив стати новим фамільним некрополем, усипальницею володарів Чернігова. Для цього під склепіннями церкви було, ще під час будівництва, влаштовано шість ніш для майбутніх княжих саркофагів. Внутрішній простір вкривали багатий фресковий розпис і кам’яна різьба. Підлога собору була керамічною, з барвистою мозаїкою в центральній частині. Особливою красою, відзначалася різьба по білому каменю, виконана в знаменитому давньоруському “звіриному” стилі, що йде від поганських часів, де рослинні орнаменти поєднуються в казкове мереживо з фантастичними птахами, звірями-грифонами, є характерною рисою саме чернігівської архітектури XII ст.
   За час існування Борисоглібський собор неодноразово зазнавав  пошкоджень і перебудов, кожного разу набуваючи нових рис. У середині минулого століття за проектом архітектора Миколи Холостенка була проведена капітальна реконструкція будівлі собору, в результаті чого храму повернули форми домонгольської доби.
   Нині Борисоглібський собор є музеєм Національного архітектурно-історичного заповідника “Чернігів стародавній” та Будинком хорової спадщини, де проходять концерти духовної музики.