Чернігівська єпархіальна періодика бере свій початок з 60-х рр. ХІХ ст., з часу піднесення у Російській імперії журналістики, зокрема духовної. “Черниговские епархиальные известия” були засновані 1861 р. відомим істориком і Чернігівським архієпископом Філаретом (Гумілевським).
Єпархіальний журнал складався з двох частин: щотижневої офіційної та неофіційної, яка виходила один раз на два тижні. Оця друга неофіційна частина часопису мала назву “Прибавление к Черниговским епархиальным известиям”.
Архієпископ Філарет був рушієм справ у виданні. Він одразу спрямував часопис на історико-краєзнавчу тематику. Майже відразу навколо редакції починають гуртуватися місцеві дослідники церковної старовини, священники та викладачі церковних закладів.
Сам чернігівський архіпастир впродовж 1861–1866 років опублікував на сторінках часопису значну частину своїх розвідок і студій з церковної історії Чернігівщини. Так, Філарет оприлюднив цикл нарисів, що були присвячені монастирям Чернігівської єпархії та історико-статистичному опису повітів Чернігівської губернії. В цей час активно співпрацювали з редакцією неофіційної частини часопису протоієрей А. Страдомський, священники – Л. Білоусович, Т. Стефановський, В. Комаровський. Значення їхніх публікацій важко переоцінити, оскільки більшість документів, оприлюднених авторами, пізніше була втрачена.
За п’ять років існування часопису на його сторінках під контролем архієпископа Філарета з’явилося кілька десятків статей і нарисів з історичної минувшини Чернігівщини. Такого показника і рівня публікацій вдалося досягти лише у 90-х роках ХІХ – на початку ХХ ст., коли єпархія готувалася до відзначення 900-річчя існування чернігівської кафедри.
При архієпископі Філареті часопис був одним з найцікавіших єпархіальних видань, завдяки змістовності та науковому характеру публікацій.
Після його смерті у 1866 р. редакція журналу, що складалася переважно з викладачів Чернігівської духовної семінарії, поступово відійшла від регіональної проблематики. Сторінки видання заповнювалися здебільшого статтями теоретичного змісту.
“Черниговские епархиальные известия” припинили своє існування у 1911 р., точніше, були перейменовані. З 1912 р. журнал мав назву – «Вера и жизнь».
Важко переоцінити значення чернігівської духовної періодики і для дослідження регіональної історії. Статті та матеріали, надруковані у “Черниговских епархиальных известиях” та “Вере и жизни” відображають суспільні процеси на Північному Лівобережжі, церковно-релігійне життя Чернігівської єпархії у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.
