«Осип Назарук – автор історичних творів» 140 років від дня народження Осипа Тадейовича Назарука (1883–1940)

     Осип Назарук — український громадський і політичний діяч, письменник, журналіст, публіцист.
     Народився 31 серпня 1883 р. в місті Бучачі (нині Тернопільська область) в родині кушніра. Навчався в Бучацькій державній гімназії, а згодом у Золочівській гімназії. Вивчав право у Львівському університеті. 1908 року успішно закінчив юридичний факультет Віденського університету.
     Його покликанням зі студентських років була політика, водночас він шліфував публіцистичну майстерність. Результатом стала видана ще до 1914 р. низка брошур на політичні теми.
     1916 р. у Львові вийшла праця О. Назарука «Слідами Українських Січових Стрільців».
      Письменника постійно вабила історична тематика. Його погляд зупинився зокрема на двох яскравих постатях минулого — князя Ярослава Осмомисла та знаменитої Роксолани.
      Першою вийшла до читачів у 1918 році «українська повість з 12-го століття у двох частинах» — «Князь Ярослав Осмомисл».
      У цей період О. Назарук написав ще дві повісті – «Проти орд Чінгісхана» і «Роксоляна», однак видати їх не вдалося, бо на заваді став буревій політичних і воєнних подій, що охопив Україну.
      У 1919 р. емігрував до Відня, де видав свій «Конспект споминів з української революції» під назвою «Рік на Великій Україні». В цій об’ємній книзі детально описував події від 5 листопада 1918 р. до 16 листопада 1919 р.
      Влітку 1922 р. О. Назарук виїхав з Відня до Канади та змушений був залишитися за океаном.
      У Канаді став відомий як співорганізатор гетьманського руху, а в США, куди переїхав у листопаді 1923 р., одна за одною видав свої книжки і брошури: «Тома Томашевський — піонер української преси в Америці», «Іван Данильчук — найбільший український гуморист в Канаді», «На спокійнім океані», «Організаційний Отченаш», «В лісах Альберти і Скалистих горах», «В найбільшім парку Скалистих гір» та інші.
      Повернувшись до Львова, Осип Назарук у 1928 р. почав редагувати газету «Нова зоря».
      У 1930 р. побачила світ його доопрацьована протягом 1923 — 1929 рр. «історична повість з 16 століття» під назвою «Роксоляна».
      Помер Осип Назарук 31 березня 1940 р. в Кракові, куди виїхав перед вступом радянських військ до Львова.
      Після 1939 року книги письменника були вилучені з бібліотек і зараховані до категорії націоналістичних. Ім’я Осипа Назарука зникло з літератури. Нині письменник і його твори повертаються до читача.

 

 

 Назарук, О. Т. Мемуари / О. Т. Назарук. — Івано-Франківськ : ПНУ, 2010. — 168 с. : іл. — ISBN 978-966-640-288-5

Книга знайомить із біографією та вибраними мемуарними працями українського письменника, громадського й політичного діяча, культуролога, адвоката за фахом, доктора світського та церковного права — О. Т. Назарука (1883-1940). У його різноплановому спадку чимале місце займають спомини із серії “Подорожня література”, невелика частина яких (деякі скорочено) репрезентується в цьому виданні. Вони — свідчення добірного набутку вітчизняної мемуаристики й оригінальної манери художнього вияву автора, яким характерні синкретизм мемуарного мислення й стилю. Окрім того, зі сторінок своїх подорожніх споминів О. Назарук постає вдумливим державником і громадянином. Він майстерно змальовує побачене, передаючи картини рідних і чужоземних просторів, подає власні філософські узагальнення, намагається сам і спонукає читача спрогнозувати майбутнє своєї нації.
Книга розрахована на широке коло читачів: студентів і викладачів вузів, школярів і педагогів, українську громадськість.

 

 

Назарук О. Т. Роксоляна: жінка халіфа і падишаха Сулеймана Великого, завойовника і законодавця : іст. повість з ХVІ ст. / О. Т. Назарук. — К. : Знання, 2014. — 278 с. — (Класна література). — ISBN 978-617-07-0158-9

Серед творів про Роксолану досі найкращим вважають повість Осипа Назарука “Роксоляна” (1930). Книга насичена драматичним історичним колоритом, романтикою мужності та пригод, любовних очікувань і хвилювань, гумором, народними піснями, глибиною релігійних і материнських почуттів, цікавими філософськими міркуваннями. Вивчення джерельних матеріалів з історії Туреччини, літератури й етнографії України дало можливість автору з великою майстерністю відтворити епоху і психологічно правдиво змалювати образи головних героїв повісті. За цю тему бралося багато письменників, драматургів, кінорежисерів, як вітчизняних, так і зарубіжних, але повість О. Назарука залишається неперевершеною.