Народився Михайло Михайлович Коцюбинський 17 вересня 1864 року у Вінниці в сім’ї дрібного службовця.
З 1875 року навчався у Барській початковій школі, а в наступні п’ять років — у Шаргородському духовному училищі. Протягом 1882 -1892 рр. вчителює, дає приватні уроки, займається репетиторством для дітей із заможних родин Вінниці та навколишніх сіл, подорожує.
1898 року письменник переїжджає до древнього Чернігова, де ще раніше в домі приятеля зустрів Віру Дейшу — високоосвічену дівчину, що походила зі старовинного українського дворянського роду. З першої ж зустрічі він захоплюється непересічною особистістю Віри, та й зовні вона була цікавою – висока, струнка, граційна, інтелігентна, викладала французьку мову в Чернігівській гімназії. Згодом Віра Дейша стає нареченою, а у січні 1896 р. і дружиною письменника.
Маєток за адресою вулиця Сіверянська, а нині вулиця Коцюбинського,3 письменник купив у 1898 році. Разом з дружиною і сином Михайлом Коцюбинський привіз до Чернігова свою матір Гликерію Максимівну та рідну меншу сестру Лідію Михайлівну. В Чернігові у подружжя народилося ще троє дітей — Оксана, Ірина та Роман. Велика родина мешкала в одному будинку. Віра Устимівна турбувалася про побут родини, створювала всі умови, аби чоловік міг спокійно працювати.
У Чернігові М. Коцюбинський обіймав посаду діловода при земській управі, тимчасово завідував столом народної освіти та редагував «Земский сборник Черниговской губернии». У вересні 1900 року влаштувався до міського статистичного бюро, де працював до 1911 р.
Письменник брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців. Щотижня у його будинку збиралась українська інтелігенція — бували Борис Грінченко з дружиною Марією, В. І. Самійленко, письменник і художник М. І. Жук. Грав на роялі М. В. Лисенко. В 1909 р. садибу Коцюбинських відвідав шведський вчений-славіст, перекладач творів Коцюбинського Альфред Єнсен. Приходили такі відомі у майбутньому письменники і поети, як Василь Блакитний, Микола Вороний, Павло Тичина.
18 листопада 1906 р. в Чернігові утворилося товариство «Просвіта», яке очолив М. М. Коцюбинський.
Саме в чернігівський період життя Михайло Коцюбинський написав найвизначніші свої твори: «Тіні забутих предків», «Fata morgana», «Цвіт яблуні», «Лялечка». Тут, у будинку на Сіверянській, Михайло Михайлович писав казки для своїх дітей – «Про двох кізочок» і «Про двох цапків», «Десять робітників», «Чого ж вони зраділи?».
Чернігівський період став найважливішим у літературній творчості М. Коцюбинського. Це роки вироблення й кристалізації стилю, осягнення вершин творчої майстерності.
25 квітня 1913 року серце Михайла Коцюбинського не витримало і зупинилося. Чому ж так рано, на 49-му році життя? Письменникові не пощастило мати міцне здоров’я. Він нерідко хворів. Не один рік медичну допомогу родині письменника надавав чернігівський лікар Аркадій Утєвський. Саме він був поруч із Михайлом Коцюбинським і того весняного дня, коли його душа покинула земний світ.
Поховано Михайла Коцюбинського в Чернігові на Болдиній горі.
Болдина гора — улюблене місце прогулянок письменника. Письменнику подобались чернігівські краєвиди. Під час однієї з прогулянок Михайло Михайлович попросив дружину Віру Устимівну поховати його тут.
У листопаді 1935 року відбулось урочисте відкриття музею М. Коцюбинського, а 1939 р. у Чернігові на могилі письменнику встановлено погруддя. Ім’я письменника носить одна з вулиць міста, Чернігівській центральній міській бібліотеці присвоєно ім’я М. Коцюбинського. На будинках, де працював письменник, встановлено меморіальні дошки.
З метою вшанування пам’яті класика української літератури,Чернігівська обласна премія імені Михайла Коцюбинського щорічно відзначає авторів літературних, мистецьких та наукових досягнень, пов’язаних з Чернігівщиною.
