Євген Олександрович Ківлицький – історик, літератор, видавець, бібліотекознавець, народився 8 лютого 1861 року в Санкт-Петербурзі у родині дрібного поміщика села Городище Сосницького повіту Чернігівської губернії.
Після смерті батька разом із матір’ю переїхав на Чернігівщину. Навчався у Новозибківському реальному училищі (Чернігівська губ.). У 1889 році закінчив історико-філологічний факультет Університету св. Володимира у Києві, зі ступенем кандидата наук. Працював службовцем Київського дворянського депутатського зібрання, редактором журналу «Киевская старина», співробітником редакції «Энциклопедического словаря» Брокгауза та Ефрона, викладачем історії, географії, російської мови та словесності у навчальних закладах Києва та Ніжина, інспектором Київського учбового округу, виступав з лекціями на курсах народних вчителів у Києві, Ніжині та Чернігові. Був членом Тимчасового комітету із заснування Національної бібліотеки України та головою Ради Бібліотеки.
Є.О. Ківлицький обіймав посаду старшого бібліотекаря (з виконанням обов’язків керівника бібліотеки) в найвідповідальніші часи існування Всенародної бібліотеки України, коли не було ні фінансування, ні власного приміщення, часто змінювалася влада. І все ж у цей період бібліотека розпочала свою діяльність, прийнявши перші книжки та рукописні зібрання, які нині складають основу ретроспективних колекцій та історико-культурних фондів НБУВ. Значна роль в цьому належить Євгену Олександровичу Ківлицькому.
