Іван Калинович – видатний бібліограф, видавець, перекладач, громадський діяч – за свої 42 роки встиг зробити багато. Доля цього невтомного працівника, подвижника української бібліографії надто сувора: треба було заробляти гроші на життя, і тільки в години дозвілля, вільний від видавничої, політичної роботи, повсякденних клопотів, він міг займатися улюбленою справою – бібліографією.
Іван Титович Калинович народився 25 листопада 1885 року у Львові. Рано змушений був заробляти гроші для підтримки сім’ї. Навчався у Тернопільській учительській семінарії, закінчив тримісячні бібліографічні курси Міжнародного бібліографічного інституту у Брюсселі (1908 рік), з 1904 року працював вчителем, поштовим урядником (Борислав 1907 рік), керував видавництвом «Всесвітня бібліотека» (1916-1919), був депутатом Української Національної Ради від ЗУНР (1918-1919).
І.Т. Калинович був бібліографом і книгознавцем високої проби. Це, насамперед, виявлялось в його практичній роботі – укладенні найрізноманітніших покажчиків, збиранні картотек, організації видавництв, редагуванні часописів, тощо. Крім того, він залишив цікаві думки та вислови про значення і роль бібліографії, бібліотеки, книги в суспільному житті та освіті. Діяльність Івана Калиновича як бібліографа, високо оцінювалась сучасниками. Його праці, друковані і рукописні, за висловом В. Дорошенка, стали справжнім «бібліографічним скарбом». Більша частина його спадщини зберігається у Львівській національній бібліотеці ім. В. Стефаника, Львівському обласному архіві та в Центральному державному історичному архіві України у Львові.
