Пирогов Микола Іванович — видатний хірург, вчений та винахідник

   25 листопада 2010 року виповнюється 220 років від дня народження видатного вченого, хірурга та анатома, педагога та громадського діяча Миколи Івановича Пирогова (1810–1881).
   Він був засновником військово-польової хірургії, винахідником гіпсової пов’язки та внутрішньовенного наркозу, основоположником пластичної хірургії і топографічної анатомії («Анатомічний атлас», складений ученим, і нині є путівником для хірургів усього світу). Мало хто знає, що Пирогов писав вірші й філософські трактати, вирощував лікарські рослини й декоративні квіти (тільки троянд в оранжереях вченого було понад 300 сортів), займався селекцією: культивував пшеницю й жито, які так і називали «пироговські».
   З п’ятдесяти років наукової, лікарської та педагогічної діяльності більшу частину М.Пирогов прожив в Україні, де зрештою знайшов свій останній прихисток.
   В особі Пирогова доля поєднала два щасливі таланти — лікаря і педагога. Багато сил він віддав справі народної освіти, завжди приділяючи величезне значення зв’язку школи з життям. Не випадково відомий педагог К.Д. Ушинський відзначав, що якби Пирогов нічого не зробив у медицині, то лише один його внесок у педагогіку поставив би це ім’я поряд з видатними корифеями вітчизняної науки.
   М.І. Пироговим було викладено ряд принципових положень про організацію педагогічного процесу та ролі науки у вищій школі. Він вважав наочність та активну участь у засвоєнні знань, осіб що навчаються, обов’язковою умовою викладання медичних дисциплін і, у зв’язку з цим, звертав велику увагу на практичні знання та самостійну роботу студентів. У своїх працях він неодноразово підкреслює необхідність правильно поєднувати «наукове» та «навчальне» у вищих закладах освіти, тобто науково-дослідну та педагогічну роботу.
   Своїм величезним досвідом Пирогов щедро ділився зі студентами. Багато років, перебуваючи на посаді попечителя Київського та Одеського навчальних округів, він боровся зі становими забобонами в освіті, виступав за автономію університетів і загальну початкову освіту. Саме завдяки Миколі Івановичу в Києві (вперше в Російській імперії) були започатковані недільні школи  для освіти дорослих.
   Основне завдання освітянської реформи Пирогов бачив у вихованні особистості, про що свідчать його слова: «Усі ті, хто готується бути корисними громадянами, мають спочатку навчитися бути людьми».
   Користуючись літературою з фондів Наукової бібліотеки Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка, всі бажаючі мають можливість докладніше познайомитись з життєвий шляхом та науковою спадщиною видатної особистості М.І. Пирогова.

  1. Брежнев, А. П. Пирогов / А. П. Брежнев. — М. : «Мол. гвардия», 1990. — 478с.,ил
2.  Волкович, В. А. Друг человечества Н.И. Пирогов : К столетию со дня рождения , 13 ноября 1810-1910 / В. А. Волкович. — С.-Петербург : Изд. О.В. Богдановой, 1910. — 158 с.
3. Порудоминский, В. И. Пирогов / В. И. Порудоминский ; вступ. ст. Б.В. Петровского. — М. : Мол. гвардия, 1965. — 303с.
4. Чорний, В. П. Науково-педагогічна діяльність М.І.Пирогова / В. П. Чорний. — К. : Знання, 1990. — 32с.
5. Шевченко, Л. В. М.І. Пирогов в Україні / Л. В. Шевченко. — К. : Рідний край, 1996. — 128 с.
6. Штрайх, С. Я. Николай Иванович Пирогов / С. Я. Штрайх. — М. : Воениздат, 1949. — 176с
7. Микола Іванович Пирогов — видатний хірург, педагог і громадський діяч : до 200-річчя від дня народж.: бібліогр. покажч. / упоряд. Л.О. Пономаренко [та ін.]. — К. : Педагогічна думка, 2011. — 124 с.