Володимир Винниченко – письменник, політик, громадський діяч, визначна постать в історії суспільного й культурного життя України. Тривалий час цей письменник і його творчість були під забороною в Україні, а на його ім’я накладено «ідеологічне табу».
Народився 28 липня 1880 року в місті Єлисаветград (сьогодні Кропивницький) в селянській родині. Яскраві спогади про ранні роки закарбовані у «Щоденнику» митця: «Я з болем пригадую села над Дніпром, старовинні, затишні… У тих вуличках, в тих селах живуть поетичні люди, носять старовинну одежу, і патріархально-чисті, добродушні, чесні, всі говорять українською мовою».
Закінчивши сільську народну школу, навчався в Єлисаветградській та Златопільській гімназіях.1900 року вступає на юридичний факультет Київського університету, та вчитися пощастило недовго: вже на першому курсі Вінниченка заарештували й ув’язнили, як активного члена Революційної Української Партії. Це був початок революційної діяльності, яка й далі супроводжувалась арештами, ув’язненнями, армією, втечами за кордон. Винниченко проживав у Галичині, Австрії, Угорщині, Франції, Італії, Швейцарії. Для політичної роботи приїздив нелегально в Україну.
Як письменник заявив про себе у 1902 році, коли часопис «Киевская старина» опублікував його повість «Сила і краса». У 1906 році вийшла перша збірка оповідань письменника «Краса і сила», високо оцінена І.Франком, М.Коцюбинським, Л.Українкою.
За життя написав понад сто оповідань, 23 драматичні твори, 14 романів, а також численні статті та памфлети, історико-політичний трактат “Відродження нації”, двотомну етико-філософську працю “Конкордизм”.
Володимир Винниченко – письменник світового рівня, а його літературна спадщина вважається приналежною до золотого фонду України.
В наш час важливо зберегти його заповіт: «Стійте всіма силами за Україну…».
