Ім’я Георгія Лукомського маловідоме поціновувачам мистецтва, хоча його можна вважати одним із найкращих дослідників історії архітектури України.
Він народився 2 березня 1884 році в місті Калузі, помер у 1952 році у Ніцці (Франція). Батько, збіднілий дворянин із Поділля, згідно із сімейною легендою, походив із роду Гедиміновичів.
Ще в досить юному віці хлопець, який мав хист до малювання, захопився дослідженням архітектурних пам’яток. Згодом після закінчення реального училища він їде на навчання в Академії мистецтв у Петербурзі. Брав участь (1919) в організації Київського музею західного та східного мистецтва, був його першим ученим хранителем, брав участь у прийомі та впорядкуванні колекцій Ханенків, організації на його основі державного музею. В 20-х роках XX століття виїхав за кордон. В останні роки свого життя жив у Венеції, Парижі, Берліні, влаштовував виставки й видавав книги з українського мистецтва.
Великий успіх митцю принесла участь в об’єднанні «Світ мистецтва», де тогочасні художники публікували зображення тогочасних міст, краєвидів провінції та старовинним пам’яткам.
Його творча спадщина вражає кількістю написаного й тематичним різноманіттям. Власне українському мистецтву присвячено половину з усього написаного Георгієм Крискентійовичем. Досліджуючи старовинні храми та ампірні маєтки в різних куточках України, він відчував їх як архітектор, поетизував їхню колишню велич, намагався врятувати їх від забуття та руйнування.
Статті та книжки про садиби Харківської губернії, Вишневецький палацовий комплекс, пам’ятки Львова, Волині, Києва, Батурина й Козельця – це лише частина з мистецтвознавчих зацікавлень Лукомського. Не менше написано й про мистецькі скарби Кракова, Парижа та інших міст Європи.
Цінність праць Георгія Лукомського полягає в тому, що завдяки йому ми можемо побачити, як виглядали пам’ятки архітектури, знищені внаслідок злочинного ставлення до культури в радянські часи. У його творчій спадщині – малюнки, акварелі, монографії, наукові статті, рідкісні фотографії. Неможливо знайти ще когось, хто так багато зробив для мистецтва України і кого викреслили з нашої пам’яті так, як його.
Роботи художника зберігаються у фондах багатьох великих музейних зібрань України, а також — у музеях Франції, Італії, Німеччини.
Наукова бібліотека у своєму зібранні має чудову книгу присвячену Георгію Лукомському — Лукомський, Г. К. З української художньої спадщини. 2004.
У виданні представлено репрезентаційну вибірку його публікацій, що стосуються головним чином українських пам’яток. Водночас упорядники хотіли показати Г. Лукомського не лише як літератора з мистецьких питань, а й оригінального художника, тому вмістили в книзі його графіку й акварелі. Книга багато ілюстрована художніми роботами і світлинами зі спадщини Г. Лукомського. Видання зокрема вміщує статті присвячені дослідженням митця на Чернігівщині: «Тростянець», «Сокиринці», «Кілька пам’яток архітектури в Козельці», «Батуринський палаць», «Стольне». На превеликий жаль до проекту не потрапила праця «Про походження форм давньоруської архітектури Чернігова». Книга буде цікава всім, хто небайдужий до духовних та естетичних надбань вітчизняної культури.
