«Іван Мазепа — на тлі доби»( 385 р. від дня народження )

    Народився Іван Мазепа 20 березня 1639 в шляхетській православній родині на хуторі Мазепинці Київського воєводства (неподалік від Білої Церкви).Іван Мазепа вчився в Києво-Могилянському колегіумі, потім – в єзуїтському колегіумі у Варшаві. Пізніше Іван став королівським пажем, зумів швидко завоювати прихильність польського  короля, завдяки чому їздив учитися в європейські країни: Італію, Німеччину, Францію.
     До війська Запорозького Мазепа приїжджав спершу як королівський посол, а пізніше, родинні почуття сприяли тому , що він осів на Київщині. І. Мазепа був першим українським гетьманом, який незмінно тримав гетьманську булаву протягом майже 22 років (8081 днів).
     Доба Івана Мазепи характеризувалася надзвичайним піднесенням у всіх галузях мистецтва :в архітектурі, малярстві, графіці, прикладному мистецтві.
Він завжди схилявся перед жіноцтвом. Листи Мазепи до Мотрі Кочубеївни показують, що старий гетьман ні в чому не поступався молодим. Майже 70- літній чоловік зачарував 16-літню дівчину, котра заради нього залишила рідну домівку.
     Ще в 1689 р. Мазепа дістав покровительство царя Петра 1. Мазепа вірно служив цареві, а Петро 1 мав усі підстави довіряти своєму васалу. Проте, як досвідчений політик, Мазепа добре розумів наміри царя перетворити Україну на частину Російської держави. Він наполегливо шукав способу розриву з Петром 1. Ще  в 1690-1692 рр.  І. Мазепа планував за допомогою Криму й Польщі здобути новий статус Гетьманщини, звільнитися від залежності московії. Похід шведів на Москву відкрив би для українців можливість скинути московські пута. 5 листопада 1708 р. Мазепа разом зі старшиною та козацькими відділами переправився через Десну й прибув до шведського штабу армії. Перехід гетьмана до найзаклятішого царського ворога, який заважав Петру 1 прорубувати вікно в Європу, було явищем цілком закономірним. Відразу ж Петро 1 видав свій універсал, в якому оголосив Мазепу зрадником. Того ж дня, Петро 1 дав наказ штурмувати гетьманську столицю Батурин. Місто зруйнували і спалили. Захоплені в полон українці зазнали страшних мук. 27 червня 1709 року росія перемогла в Полтавській битві, Це був кінець не тільки автономії, а й життю України. Поразка Мазепи, на думку істориків, полягала в тому, що він більше покладався на дипломатію, ніж на армію та силу мас. Гетьман зі шведським королем мусили тікати під протекцію Туреччини.
     22 серпня  1709 року гетьман помер. Склалося так, що Мазепа, який не знав спокою за життя, не знайшов його і після смерті. Під час російсько-турецької війни турецьке військо грабувало Галац(тепер Румунія) і знищили домовину, а тіло викинули у Дунай. Але мазепинці знайшли тіло і поховали. Могила І. Мазепи стала місцем паломництва українських патріотів.
     Сьогодні можна сперечатися, шукати недоліки в діях гетьмана, схвалювати чи критикувати його вчинки. Але незаперечним є те, що Мазепа прагнув бачити Україну незалежною. Тож запалимо свічку пам’яті на знак того, що народ простив і зрозумів гетьмана, хай і через століття. І душа Мазепи заспокоїться.

Іван Мазепа – державний діяч і політик найвищого ґатунку