Сьогодні день пам’яті Бориса Мозолевського (4.02.1936 р. – 13.09.1993 р.) — українського археолога і поета, дослідника скіфської старовини, авторa найбільшого в світі відкриття ХХ ст. – скіфської пекторалі.
Життя його не було легким і безхмарним. Усього випало в нестримному бурхливому житті поета від Бога і археолога від Долі.
Він прийшов у цей світ 4 лютого 1936 р. у степовому селі Миколаївка. Шлях до археології Бориса Мозолевського був складним. Маючи за плечима вісім років навчання у військових спецшколі та училищі, а після скорочення — ще багато років різноробочим і кочегаром, він заочно закінчив історико-філософський факультет Київського університету.
Його знайомство і спільна праця з видатними вченими 0.І. Тереножкіним та В.Л. Іллінською у Нікопольській археологічній експедиції в 1964-1965 pp. були важливими кроками у формуванні наукових поглядів Б. Мозолевського, як дослідника скіфської давнини. З 1968 року доля міцно пов’язала його з Інститутом археології АН Української РСР. Головною темою його наукових досліджень стала етнічна географія Скіфії.
Одна з найважливіших дат у житті Бориса Миколайовича – це 21 червня 1971 року. У пограбованому центральному похованні кургану Товста могила, Борис Мозолевський знайшов велику нагрудну прикрасу — золоту царську пектораль.
Це не просто 1150-грамовий шматок чистого золота, а вишукана прикраса філігранної грецької роботи, чудо «мікромініатюрної» ювелірної техніки. У її чаклунській принадності приховано світ, відгороджений від нас завісою понад двох тисячоліть.
Це була зоряна мить не тільки одного вченого, а й всієї української археології. Звістка про знахідку миттєво облетіла весь світ, її фото і описи надрукували усі періодичні видання Європи, Америки, Азії.
Він дослідив близько 150 курганів різних епох, у тому числі до 100 скіфських. Його знахідки стали основою Музею історичних коштовностей України. За матеріалами досліджень скіфських курганів було відтворено багато аспектів побуту, соціально-економічних відносин, ідеологічні уявлення, політичну історію Скіфії.
Борис Мозолевський опублікував 55 наукових та популярних досліджень, найвідоміші з них – монографії «Товста Могила» (1979р.), «Мелітопольський курган» (1990р.), «Скіфський степ» (1983р.).
Окрім наукових праць, залишив у спадок значний поетичний доробок. Писати вірші почав ще з дитячих років. Свою першу збірку поезій «Начало марта» видав 1963 року. В кінці 60-х років Б. Мозолевський почав писати українською мовою, створивши книги поезій, в яких осмислена історія України та сучасність. У 1971 року був прийнятий до Спілки письменників України. Видав 8 збірок поезій, лірично-прозову повість.
Він був поетом-особистістю, i вченим-особистістю.
Борис Михайлович пішов із життя 12 вересня 1993 року. І хоча ця чудова людина покинула світ, вона залишила по собі незабутній слід – свої наукові праці, відкриття, свою тонку поезію й світлу пам’ять про себе.