Проходять роки. Віддаляє пам’ять людська від тих трагічних подій…Та і через десятиліття наздоганяє нас і наших дітей Чорнобиль. Від зловісного подиху четвертого реактора потерпають і до цього часу діти: народжуються каліками, хворіють, передчасно помирають.
Важким болем відлунює в людських душах лиха чорнобильська година.
В ніч з 25 на 26 квітня 1986 року в ході проведення на 4-му реакторі ЧАЕС експериментів, пов’язаних з режимами роботи турбогенератора, виникла великомасштабна, з глобальними наслідками аварія. Склалася вкрай небезпечна ситуація, коли горіння графіту і виникнення під реактором потужної теплової колони утворили небачений в історії людства штучний радіаційний вулкан фантастичної сили.
Чорнобильська трагедія заподіяла багато шкоди Україні – це й виведені з сільськогосподарського обігу родючі колись землі, і покинуті міста і села, і величезні кошти, витрачені на спорудження «Саркофага» і багато іншого. Але найдошкульнішого удару аварія завдала здоров’ю українців, що не можна оцінити в грошовому еквіваленті, це стосується не тільки наших сучасників, а й багатьох (може, й багатьох десятків) прийдешніх поколінь.
Наш земний уклін, наша довічна вдячність усім тим, хто ризикуючи своїм здоров’ям і життям, брав участь у ліквідації наслідків аварії, відроджував і продовжує відроджувати до нового життя обпалену радіацією землю, це – священна пам’ять про всенародний подвиг, котрий ніколи не зітреться з історії людства, не згасне у віках.
