Світ який — мереживо казкове!..
Світ який — ні краю, ні кінця!
Зорі й трави, мрево світанкове,
Магія коханого лиця.
Світе мій гучний, мільйоноокий,
Пристрасний, збурунений, німий,
Ніжний, і ласкавий, і жорстокий,-
Дай мені свій простір і неспокій.
Сонцем душу жадібну налий!
Дай мені у думку динаміту,
Дай мені любові, дай добра!
Гуркоти у долю мою, світе,
Хвилями прадавнього Дніпра.
Не шкодуй добра мені, людині,
Щастя не жалій моїм літам —
Все одно ті скарби по краплині
Я тобі закохано віддам.
