940 років тому народився Микола Святоша(1080-1143) – в миру князь Святослав-Панкратій Давидович Чернігівський.
Святослав Давидович був сином чернігівського князя Давида Святославовича, правнуком Ярослава Мудрого, при хрещенні отримав ім’я Святослав (звідси і Святоша). Досягнувши повноліття, він взяв собі за дружину доньку київського князя Святополка Ізяславича Анну, з якою і народив дітей. Спочатку княжив у Луцьку, а після Любецького з’їзду 1097 одержав у володіння від батька придніпровські землі і оселився там.
Святослав був вихований у християнських традиціях свого батька — миролюбного і спокійного князя, який не вів агресивних військових кампаній. На початку 20 ст. була відома келія в Чернігівському Єлецькому монастирі, де почав свою подвижницьку діяльність Микола Святоша. Там улюбленою його іконою була чудотворна ікона Єлецької Божої Матері.
Взимку 1107 року, попередньо облаштувавши майбутнє дітей та дружини, роздавши особисте майно жебракам та бідним, Святоша приймає постриг у Києво-Печерській лаврі. З чернечим ім’ям Микола він провів 36 років у монастирі. Тут він відзначився надзвичайною слухняністю і працьовитістю, ведучи аскетичний спосіб життя. Рубав і носив дрова, працював на кухні, три роки був сторожем біля монастирських воріт, відходячи від них лише для молитви.
Беручи постриг у Києво-Печерському монастирі, князь Святослав пожертвував обителі кілька сіл, що годували згодом не тільки ченців, а й численних паломників, які сходилися в монастир з усієї Русі. Крім того, вважається, що саме на кошти князя була побудована та вражала своєю пишністю Свято-Троїцька надбрамна церква. А ще він пожертвував гроші на будівництво Свято-Троїцького лікарняного монастиря, що увійшов до складу Києво-Печерської обителі. Власні книги монаха Миколи стали основою для створення великої Лаврської бібліотеки.
Про життя праведника нам відомо зі свідчень «Повісті минулих літ», Київського літопису XII ст., Новгородського Першого літопису, «Слова про князів» та Любецькому синодику. У «Києво-Печерському патерику» йому присвячений розділ «Житіє Миколи Святоші».
Микола Святоша став першим і єдиним князем-ченцем, який постригся не перед смертю, а щоб вести усамітнене чернече життя. Після смерті князя-ченця було канонізовано. Святі мощі зберігаються у Ближніх (Антонієвих) печерах Києво-Печерської Лаври.
У Чернігові одна з підземних церков Антонієвих печер названа на честь святого Миколи Святоші.
16 жовтня 2009р. у селі Дніпровському Чернігівського району урочисто відкрито пам’ятник Миколі Святоші.