Визначне місце в списку діячів української культури було б забезпечене Всеволоду Ганцову, якби він тільки працював над Академічним словником (академічний «Російсько-український словник» 1925-1929 років), але він спромігся сказати вирішальне слово в українській діалектології та питанні генези української мови, дарма що для опрацювання цих проблем він зміг присвятити лише п’ять років свого життя.
Народився Всеволод Михайлович Ганцов 7 грудня 1892 року у Чернігові, навчався у Чернігівській гімназії, колегії Павла Галагана у Києві, на історико-філологічному факультеті Петербурзького університету, володів французькою, німецькою, англійською та всіма слов’янськими мовами.
З 1919 р. працював в Українській академії наук і протягом1920-1929 років керував Комісією для складання словника живої української мови. На 1927-1928 роки припадають наукові відрядження Ганцова за кордон. Він побував у Берліні, Гамбурзі, Парижі, Празі та Варшаві. Окрім активної наукової праці й зустрічей з західними науковцями Ганцов мав доручення від СВУ («Спілка визволення України») членом якої він був, встановити контакти з українськими політичними діячами у еміграції. Він зустрічався з Д. Дорошенком, В. Прокоповичем, О. Лотоцьким.
У серпні 1929 року В. Ганцова було заарештовано за звинуваченням у належності до «Спілки визволення України». Спочатку 8 років ув’язнення, потім – ще 8 років виправно-трудових робіт у Комі АРСР.
На волю В. Ганцов вийшов тільки в грудні 1946 року, поїхав до Запорізької області, де мешкали його сестра та мати. Навесні 1950 року був висланий до Красноярського краю, як «соціально небезпечний елемент».
Лише у 1956 році Всеволод Михайлович дістав змогу повернутися в Україну, відтоді постійно мешкав у рідному Чернігові. У 1985 році з нього було знято всі облудні обвинувачення, окрім вироку в справі СВУ й призначено невеличку пенсію по старості. Повністю В.М. Ганцова було реабілітовано тільки у 1989 році.
Разом з О. Потебнею, М. Максимовичем, К. Михальчуком, І. Зілинським В.М. Ганцов входить до когорти основоположників української діалектології. Його праці в цій галузі не втратили свого значення й актуальності й сьогодні, залишаються взірцем глибокого аналізу, сміливих, науково виважених, ґрунтовних висновків.
Помер Всеволод Ганцов у 1979 році, похований в Чернігові. На будинку, де він жив, встановлено меморіальну дошку, а у 2016 році, в процесі декомунізації, вулицю Жовтневу перейменовано на честь видатного вченого.
