Магдебурзьке право — міське право, що виникло в XIII ст. у Німеччині, й передбачало створення міського самоврядування. У містах України почало запроваджуватися з ХІV століття.
За Деулинською угодою 1618 року, Сіверська земля перейшла під владу Речі Посполитої. Територія Сіверщини, яка межувала з Московією, того часу була мало залюднена і частково зруйнована війнами. Тоді основним завданням було відновити Чернігів, заселити його активним працездатним населенням аби підняти економічний рівень регіону та зміцнити обороноздатність. Польський уряд прагнучи привернути на свій бік жителів міста Чернігова, вирішив надати їм пільги і привілеї, передбачені Магдебурзьким правом.
Чернігів отримав Магдебурзьке право 27 березня 1623 року привілеєм польського короля Сигізмунда ІІІ. Документ визначав правові основи міського життя та стосунки міста з державою. А саме, Чернігів тоді отримав право на самоврядування, податковий і судовий імунітет, право власності на землю, пільги щодо ремесел і торгівлі. Місто з таким привілеєм володіло нерухомим майном, землею, запроваджувало податки тощо. Міста з Магдебурзьким правом також звільнялися від феодальних повинностей (окрім гужової).
Одночасно Магдебурзьке право встановлювало порядок обрання міської влади та її функції. У складі магістрату були війт, який очолював магістрат, а також його помічники (бурмистри, райці, лавники). Міська влада відповідала за правопорядок і дотримання законів, стежила за міським господарством, була уповноважена встановлювати місцеві податки і збори та розподіляти отримані кошти.
Магістрат розташовувався в ратуші, яка у XVII—XVIII столітті була на території Валу, біля будинку Мазепи, де нині велика галявина. Це була одноповерхова дерев’яна споруда вкрита гонтом або дранкою, мала декілька кімнат та залу. Вікна ратуші були в скляній оправі. На даху знаходилась баштачка з наметовим завершенням, де мав сидіти трубач. Будівля згоріла під час великої пожежі 1750 року.
У привілеї короля Речі Посполитої Сигізмунда III серед іншого затверджувався міський герб: «… і для печатування ж справ міських Чернігівського уряду бурмістерського і лавничого в герб міський призначаємо: святого Владислава у зброї, з червоною корогвою». Цією печаткою користувалися аж до утворення Чернігівського намісництва.
Надання Чернігову Магдебурзького права означало початок нового етапу розвитку міста. Власне, лише з цього часу можна говорити про формування міської громади Чернігова в сучасному європейському розумінні цього терміну. Місто отримало поштовх для швидкого зростання та економічного розвитку.
Магдебурзьке право в Чернігові проіснувало з 1623-1781 року і було ліквідовано царицею Катериною ІІ. Щоправда, магістрати діяли до 1831 р. та окремі норми того законодавства діяли аж до 1918 року.
Окрім того, до 400-ї річниці отримання Черніговом Магдебурзького права, скверу, що розташований біля будівлі Чернігівської міської ради, присвоєно назву «Сквер Магдебурзького права».
З метою поглиблення знань про цю видатну історичну подію для міського самоврядування Чернігова, її значення в сучасних умовах, Наукова бібліотека запрошує переглянути віртуальну виставку
