Тодось Осьмачка – український письменник, поет, представник символізму, експресіонізму та неоромантизму.
Народився 16 травня в селі Куцівка на Смілянщині у багатодітній селянській родині.
Навчався у місцевій церковно-приходській школі, земській школі. Вищу освіту Осьмачка здобував самотужки. Змолоду вчителював у народних школах.
У 1916 році – був мобілізований до царської армії.
Початок тридцятих років став для поета періодом його безконечних блукань. Осьмачка намагався отримати місце вчителя в школі, але звідусюди його звільняли, не бажаючи тримати «неблагонадійного» працівника аби не нажити проблем.
У 1930-1932 роках мешкав на Кубані. Виступав із критикою комуністичної ідеології. 1933 року арештований більшовицькою владою, переслідувався радянською репресивною психіатрією.
Декілька разів намагався емігрувати з СРСР.
Під кінець 1944 року Т.Осьмачка емігрує на Захід. Прага, потім Німеччина, США, жив деякий час у Канаді, бував у Франції, мандрував Югославією. В еміграції виживає випадковими заробітками, водночас пише прозу й поезію.
Останні роки життя провів у «Pilgrim State Hospital» під Нью‑Йорком, мріючи видати збірку «Людина між свідомістю і природою».
7 вересня 1962 року на 67 році життя Тодось Осьмачка помер.
Віршуванням Тодось Осьмачка почав займатися з 1910 року. Перша збірка поезій «Круча» з’явилася друком у 1922 р.. А далі були поетичні збірки: «Сучасникам» (1943), «Китиці часу» (1953), «Із-під світу» (1954), поема «Поет» (1947), сповнені глибокої і жахливої символіки, фантастичними гіперболами, неповторними образами, а також – переклади з В. Шекспіра, О. Уайльда, У. Вітмена. Перебуваючи в еміграції, письменник написав прозові твори: повісті «Старший боярин» (1946), «План до двору» (1951) та «Ротонда душогубців» (1956), оповідання «Психічна розрядка».
