Євгена Онацького називають «призабутим українським енциклопедистом», а його найвідоміша наукова праця «Українська мала енциклопедія» (УМЕ), на жаль, залишається малодослідженою в сучасній Україні.
Євген Дометійович Онацький народився 1894 року в Глухові. Дитячі та юнацькі роки провів у Кам’янці-Подільському, а 1912 року вступив до історико-філософського факультету Київського університету. Вів суспільно-громадську діяльність, з 1917 року входив до складу Української Центральної Ради як представник студентства. Брав активну участь в Українській Революції 1917-1920 років. Після її поразки Євген Онацький опинився на еміграції.
Тривалий час він жив у Римі, де працює в пресовому бюро та стоїть біля витоків організації місії УНР у Ватикані. Активно займається журналістикою, співпрацюючи з багатьма українськими періодичними виданнями. Чималий вплив на Онацького мало знайомство з головою Проводу ОУН Євгеном Коновальцем, і незабаром він стає представником ОУН в Італії.
Життя і громадська діяльність на користь України в Італії тривають до вересня 1943 року, коли Євгена Онацького арештовують як визначного українського націоналістичного діяча за його постійне критичнее ставлення до німецького націонал-соціалізму.
Навесні 1947 року починається новий етап у житті Онацького – він емігрує до Аргентини і стає одним з провідних діячів української діаспори у цій країні. Він сприяворганізації Асоціації українських вчених, письменників та митців і Центрального українського представництва в Аргентині, яке очолював у 1953 – 1960 роках.
Після себе Є.Д. Онацький залишив велику наукову спадщину: 22 книги українською мовою та 11 книг італійською мовою. Підготував також українсько-італійський словник (100 тис. слів). Залишив цікаві спогади з листами і фотографіями. У його творчому доробку є також і художні книги. Це «Шляхом на Роттердам», «У Вавилонському полоні», «У вічному місті», «Завзяття чи спокуса самовиправдання: нариси з суспільного життя», «Портрети в профіль».
Але, мабуть, найголовнішою працею Онацького стала «Українська мала енциклопедія», видана у 8 томах (16 книгах) загальним обсягом 2148 сторінок. Це, дійсно, колоссальна праця, в якій протрактовано теми суспільних наук і української духовної культури – етики, релігії, суспільної психології і філософії, вірувань, забобонів, символіки, народної творчості, історії, літератури. «Українська мала енциклопедія» була видана накладом 1000 примірників у 1957-1967 роках, і тепер є бібліографічною рідкістю і неабиякою науковою цінністю. Наукова бібліотека зберігає у своїх фондах примірник цього рідкісного видання.
Для однієї людини підготувати таке видання є колосальною працею – на неї Євген Доментійович поклав усе своє життя. Лишається схилитися перед його героїчним чином, та навіть подвигом.
Помер професор Є.Онацький 27 жовтня 1979 р. після тривалої та тяжкої недуги на 85 році життя.
Через все життя він проніс палку любов до рідної землі, якій хотів прислужитися, навіть перебуваючи далеко за її межами. Його життя і творчість, без сумніву, потребує подальших досліджень, а Українська держава зобов’язана гідно вшанувати пам’ять про нього.
Пам’ятаймо і шануймо СВОЇХ світочів!