Михайло Олександрович Врубель народився 17 березня 1856 р. в м. Омську, де служив його батько. Михайлик почав захоплюватись малюванням з п’яти років. Він мав чудову зорову пам’ять. У 10 років він здивував усіх тим, що подивившись кілька разів на репродукції з картин «Страшний суд» Мікеланджело, зміг відтворити сюжет у всіх деталях.
З 1874 -1879 р. навчається на юридичному факультеті Петербурзького університету. З 1880 р. стає студентом Академії мистецтв.
Після чотирьох років навчання змінюється життя художника. На запрошення професора А. Прахова, він приїздить до Києва для проведення реставраційних робіт.
Творчість видатного художника характеризується декількома періодами. Перший період – це київський. Відтворюючи повноту життя або повноту смерті, створює символ і те, що змушує створювати неабиякі життєві комбінації.
На другому етапі розвитку тема Демона захопила художника , в ньому він бачив образ, який то зникав, то з’являвся. Це був образ, який був пов’язаний з митцем якимось містичним зв’язком. Здавалось, що «демон» приходив до художника в особливу, найпотрібнішу хвилину і кликав його до себе.
Третій період – московський. Боротьба з сірістю . Він мріє про мистецтво, де б виражалася краса до життя.
Врубель був російським художником періоду 19 – 20 ст., який працював у всіх жанрах образотворчого мистецтва.
Вперше у живопис Врубель ввів різноманітні матеріали: скло, гіпс, наклейки з паперу, , що було не «фактурним трюком», а способом вирішення колористичної задачі.
Ім’я художника оточене легендами, які почали складатися ще за його життя. Його не розуміли сучасники. Врубель гостро відчував свою самотність і винятковість у мистецтві і житті.
У лютому 1910 р. митець помер. Хвороба зламала індивідуальність Врубеля, але не змогла забрати його геніальність.
Михайло Олександрович Врубель