«Талант, що прагнув до зірок» (до 130 років від дня народження Миколи Хвильового (1893–1933), українського прозаїка, поета, публіциста)

   Народився Микола Григорович Фітільов (Хвильовий) 13 грудня 1893 року в с.Тростянець на Харківщині (нині Сумська область) у родині вчителів.
   Навчався в початковій школі,  Охтирській гімназії, з 6-го класу якої був виключений за участь у революційній організації,  ведення пропаганди серед селянства та бунтарську вдачу.
   1914-1917 роках брав участь у Першій світовій та громадянській війнах.
   Писати художні твори М. Хвильовий розпочав 1917 року.
   З 1921 р. жив і працював у Харкові, де активно заявив про себе як один з організаторів літературно-художнього життя, член-засновник багатьох тогочасних літературних організацій — «Гарт», ВАПЛІТЕ, «Пролітфронт».
   Перші поетичні збірки Миколи Хвильового — «Молодість» (1921 р.), «Досвітні симфонії» (1922 р.), поема «В електричний вік» (1921 р.) були позначені впливами неоромантизму й імпресіонізму та отримали доволі високу оцінку тогочасних літературознавців.
   Наприкінці 1925 початку 1926 року Микола Хвильовий опублікував книгу памфлетів «Камо грядеши?», «Думки проти течії». У 1926-му році в газеті «Культура і побут» надрукував серію памфлетів «Апологети писаризму». Певним продовженням цих памфлетів стала стаття «Україна чи Малоросія?».
   У памфлетах виступав проти русифікації української культури.  «Перед нами стоїть таке питання: на яку зі світових літератур взяти курс? В будь-якому випадку, не на російську. Від російської літератури, від її стилів українська поезія повинна втікати якомога швидше», – писав Микола Хвильовий і пояснював: – «Справа в тому, що російська література віками тяжіє над нами, як господар становища, який привчав нашу психіку до рабського наслідування».
   За протиросійські вислови М.Хвильовий зазнав нищівної критики та звинувачень в антипартійності, «українському буржуазному націоналізмі», «намаганні відірвати українську культуру від російської».
   Помер 13 травня 1933 року в Харкові у віці 39 років. Піти з життя  М. Хвильовий вирішив на знак протесту масових репресій проти української творчої інтелігенції та після арешту свого друга письменника Михайла Ялового. Твори та ім’я Миколи Хвильового були забороненими аж до останніх років існування тоталітарного режиму в Україні.
   До 130 років від дня народження М. Г. Хвильового до вашої уваги віртуальна книжкова виставка «Талант, що прагнув до зірок», де представлені видання про життєвий шлях письменника та його твори з фондів Наукової бібліотеки університету. Читайте, пізнавайте та відкривайте для себе нові сторінки літератури.

Життєпис                                Творчість