Автор всесвітньовідомої героїчної епопеї «Енеїда» видатний римський поет Публій Вергілій Марон народився 15 жовтня 70 р. до н.е. в селі Андах, недалеко від міста Мантуї в родині дрібного землевласника.
Вергілій залишив по собі славу не тільки визначного поета, античні письменники зображають його як надзвичайно добру, ніжної вдачі людину.
Найбільшу славу Вергілієві принесли три його головні твори:
«Буколіки» — пастуші пісні, в яких поет оспівує спокійне життя пастухів, їх радощі та печалі. «Буколіки» стали зразком так званої «пасторальної» поезії;
«Георгіки» — величний гімн чесній і плідній праці селянина. Прославляючи працю італійського хлібороба, автор не помічає жахливої експлуатації рабів, розорення дрібного селянства.
«Енеїда» — епічна поема в дванадцяти книгах, присвячена історії Енея, легендарного троянського героя, предка римлян. Після втечі зі знищеної греками Трої він шукає, де може відродити своє місто. Поема складається з 12 «книг» (глав), які налічують 9996 віршів.
У фонді рідкісної книги НБ зберігається книга Вергілія «Енеїда» 1893 року.
Вергілій П. М. Энеида / П. М. Вергілій ; Пер. с подлинника Н.Квашнин-Самарин. — С.Пб, 1893. — 309 с. |