«Україно, соборна державо, сонценосна колиска моя»

   Славну сторінку в боротьбі за незалежність  і єдність України вписали вояки ОУН- УПА, Волинь стала колискою повстанського руху, її сини і дочки були в перших рядах борців за незалежність. Про цю дату ніхто не згадав аж до поки 22 січня 1990 р. живий ланцюг єднання, що простягся від Львова і Карпат, аж до святої Софії Київської не повернув історії.
   В український календар дата 22 січня увійшла як День Злуки, День Соборності України, символ єдності і незалежності.
   2 березня 1917 р. цар Микола ІІ зрікся престолу. До влади приходить тимчасовий уряд. Утворилась Українська Народна Республіка зі своїм урядом.
   Землі Західної України знаходились у цей час у володінні Австро-Угорщини. Одна за одною почали відокремлюватись держави.
   На території України утворилися дві незалежні республіки УНР і ЗУНР.
   ЗУНР розглядала державне об’єднання з УНР, як втілення в життя віковічного правління українського народу до єдності.
   Об’єднання УНР і ЗУНР в одну державу не було доведене до кінця,  оскільки, польські війська витіснили адміністрації ЗУНР з території Західноукраїнських земель,  а існування УНР стало теж проблематичним з огляду на вторгнення радянських військ.
   Немало важких випробувань здолав народ на  шляху до єдності і незалежності.
   Але 22 січня 1919 року назавжди залишився в історії Українського народу як День Соборності України.