11.02 — 130 років від дня народження Антона Хомича Середи (1890-1961), українського графіка, майстра прикладного мистецтва, мистецтвознавця та культурного діяча.
Антін Хомич СЕРЕДА (11 лютого 1890— 11 серпня 1961)— український графік і майстер прикладного мистецтва, мистецтвознавець, культурний діяч, педагог, професор.
Народився в с. Шкарівка (Київ. обл.) в сім’ї сільської інтелігенції — фельдшера та вчительки. Закінчив Строганівське училище ужиткового мистецтва у Москві (1914). У 1916–1917 рр. керував кустарним художнім виробництвом у Галичині й Буковині. Результати досліджень народного мистецтва цього регіону публікувалися у виданні «Народне мистецтво Галичини й Буковини» (1919). Після переїзду до Києва у 1917 р. працював у Департаменті мистецтв генерального секретарства народної освіти УНР. За Гетьманату, у 1918 р. очолював художньо-промисловий відділ Головного управління мистецтв і національної культури Міністерства народної освіти.
Середа — один з ініціаторів створення Національного музею України. Був одним з організаторів Київської картинної галереї (нині Київський музей російського мистецтва). Як дослідник українського образотворчого мистецтва працював у підрозділах Всеукраїнської академії наук. Середа — талановитий педагог, виховав плеяду визначних українських митців. Працював у Київі в Архітектурному (1920-24) та Художньому (1924-29, 1934-41, 1944-50) інститутах, де викладав рисунок і графіку на архітектурному факультеті, книжкову графіку і шрифт — на графічному факультеті. Організатор, а у 1929-1934 рр. — завідував навчальною частиною Українського поліграфічного інституту в Харкові, де займався підготовкою спеціалістів у галузі оформлення книги. Професор Київського Художнього інституту в 1946 р.
Збирав матеріали з історії виникнення та розвитку техніки й мистецтва шрифтів різних народів. В результаті вивчення і творчого переосмислення форм старої української гравюри та народної орнаментики він поступово виробив власний графічний стиль. Велику творчу фантазію, вміння відшукати красиву графічну форму, силуетність виявив художник і у виконанні багатьох обкладинок, титулів, заставок, кінцівок в оформленні книг. Особливу увагу звертав на рисовані шрифти та декоративні ініціали, які він любовно будував на зразках літер стародавніх українських рукописів та стародруків. Він боровся за високу художню культуру в оформленні книги, підходу до книги як до мистецького твору в цілому.
А. Х. Середа був оформлювачем обкладинок низки часописів та видань, зокрема: часопису «Сяйво» (1913 р.), видання «Контракти і контрактовий будинок» (1924 р.)
Ф. Ернста, також виконав обкладинку до ювілейного видання збірника «Сергій Маслов» (1927 р.), «Повної збірки творів: поезії» (1927 р.) Т. Шевченка, «Кобзар» Т. Г. Шевченка, 1937-1938 рр. А. Х. Середа є автором обкладинок до численних збірників: «Руку братам» (1928 р.), «Козацькі пісні» (1936 р.), «Кобзаря» (1926, 1937 рр.), «Fata Morgana» (1937 р.) М. Коцюбинського, «Слово о полку Ігоревім» (1952 р.), «Творів» І. Франка (у 20-ти т., 1950-56), тощо.
А. Х. Середа є автором ряду видавничих знаків, зокрема видавництва «Друкар», та низки проектів поштових марок Української держави, які використовувались як дрібні монети. До його наукового доробку входить стаття «Георгій Нарбут як художник книги» (німецькою мовою) та низка розвідок з українського мистецтва. Саме за проектом
А. Х. Середи було створено Державний прапор УРСР.). У 1957 за розробкою митця виконано ювілейний килим до 40-річчя Радянської України. Публікував праці, присвячені мистецтву книги і шрифтам, художній промисловості, писав пейзажі України. Загинув під м. Корсунь-Шевченківський, похований на Байковому цвинтарі.
Книга «Слово о полку Ігоревім : Фотокопія видання 1800 р.» видана у 1952 році, зберігається у фонді рідкісних та цінних видань Наукової бібліотеки – ілюстрована
А.Х. Середою.
Більш детально про українського графіка описано в таких книгах Майстер прикладного мистецтва.