25 листопада 2010 року виповнюється 220 років від дня народження видатного вченого, хірурга та анатома, педагога та громадського діяча Миколи Івановича Пирогова (1810–1881).
Він був засновником військово-польової хірургії, винахідником гіпсової пов’язки та внутрішньовенного наркозу, основоположником пластичної хірургії і топографічної анатомії («Анатомічний атлас», складений ученим, і нині є путівником для хірургів усього світу). Мало хто знає, що Пирогов писав вірші й філософські трактати, вирощував лікарські рослини й декоративні квіти (тільки троянд в оранжереях вченого було понад 300 сортів), займався селекцією: культивував пшеницю й жито, які так і називали «пироговські».
З п’ятдесяти років наукової, лікарської та педагогічної діяльності більшу частину М.Пирогов прожив в Україні, де зрештою знайшов свій останній прихисток.
В особі Пирогова доля поєднала два щасливі таланти — лікаря і педагога. Багато сил він віддав справі народної освіти, завжди приділяючи величезне значення зв’язку школи з життям. Не випадково відомий педагог К.Д. Ушинський відзначав, що якби Пирогов нічого не зробив у медицині, то лише один його внесок у педагогіку поставив би це ім’я поряд з видатними корифеями вітчизняної науки.
М.І. Пироговим було викладено ряд принципових положень про організацію педагогічного процесу та ролі науки у вищій школі. Він вважав наочність та активну участь у засвоєнні знань, осіб що навчаються, обов’язковою умовою викладання медичних дисциплін і, у зв’язку з цим, звертав велику увагу на практичні знання та самостійну роботу студентів. У своїх працях він неодноразово підкреслює необхідність правильно поєднувати «наукове» та «навчальне» у вищих закладах освіти, тобто науково-дослідну та педагогічну роботу.
Своїм величезним досвідом Пирогов щедро ділився зі студентами. Багато років, перебуваючи на посаді попечителя Київського та Одеського навчальних округів, він боровся зі становими забобонами в освіті, виступав за автономію університетів і загальну початкову освіту. Саме завдяки Миколі Івановичу в Києві (вперше в Російській імперії) були започатковані недільні школи для освіти дорослих.
Основне завдання освітянської реформи Пирогов бачив у вихованні особистості, про що свідчать його слова: «Усі ті, хто готується бути корисними громадянами, мають спочатку навчитися бути людьми».
Користуючись літературою з фондів Наукової бібліотеки Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка, всі бажаючі мають можливість докладніше познайомитись з життєвий шляхом та науковою спадщиною видатної особистості М.І. Пирогова.
|
2. Волкович, В. А. Друг человечества Н.И. Пирогов : К столетию со дня рождения , 13 ноября 1810-1910 / В. А. Волкович. — С.-Петербург : Изд. О.В. Богдановой, 1910. — 158 с. |
3. Порудоминский, В. И. Пирогов / В. И. Порудоминский ; вступ. ст. Б.В. Петровского. — М. : Мол. гвардия, 1965. — 303с. |
4. Чорний, В. П. Науково-педагогічна діяльність М.І.Пирогова / В. П. Чорний. — К. : Знання, 1990. — 32с. |
5. Шевченко, Л. В. М.І. Пирогов в Україні / Л. В. Шевченко. — К. : Рідний край, 1996. — 128 с. |
6. Штрайх, С. Я. Николай Иванович Пирогов / С. Я. Штрайх. — М. : Воениздат, 1949. — 176с |
7. Микола Іванович Пирогов — видатний хірург, педагог і громадський діяч : до 200-річчя від дня народж.: бібліогр. покажч. / упоряд. Л.О. Пономаренко [та ін.]. — К. : Педагогічна думка, 2011. — 124 с. |