31 травня 1931 р. у с. Марківці Бобровицького району Чернігівської області народився Петро Петрович Кононенко.
Закінчив філологічний факультет і аспірантуру (1954-1967) Київського державного університету ім. Т. Шевченка. Працював старшим викладачем, доцентом, професором, завідувачем кафедри, деканом філологічного факультету Київського національного університету ім. Т. Шевченка.
Серед багатовимірного творчого доробку П .Кононенка в царині науки, поезії, драматургії найзначимішим надбанням майбутнього національної свідомості нашого народу є автентичність українознавства. Принцип якого багатогранно втілений Петром Кононенком упродовж усіх дев’ятьох століть у власне невтомне життя.
Аркан на шию й серце накинула московська держава :вона не тільки підступно загарбала землю, а й закувала в кайдани рабства національно-державну самосвідомість, розгорнула тотальний наступ на історичну пам’ять і гідність народу, його мову, душу та інтелект.
Україна стала для мільйонів людей incognito-terra, а українознавство- маскою, якою приховували істину, а то й відлякували від неї. Стався розрив пам’яті поколінь, відчуження науки від держави.
Ключовими постатями, котрі домінують у творчості Петра Петровича впродовж його життєвого шляху, були і залишаються наймогутніші титани- Т. Шевченко та І. Франко , які були голосом приспаної, напівпаралізованої нації, її правдивими істориками і пророками.
Усе своє життя П.Кононенко був зосереджений на розвитку українознавства, літератури та освіти.
28 лютого на 93-му році життя відійшов у засвіти наш відомий земляк Петро Петрович Кононенко – науковець-українознавець і громадський діяч, заслужений працівник освіти України, доктор філологічних наук, професор.
