19 листопада виповнюється 310 р. від дня народження М. В. Ломоносова. Який народився в 1711р. в с. Денисівка Архангельської губернії. Батько Василь Дорофійович – заможний селянин і вправний рибалка. З десятирічного віку Михайло регулярно супроводжував батька, відтак мав змогу спостерігати припливи та відпливи, полярне сяйво, морську кригу тощо. Згодом дитячі враження дістануть відображення в його хімічних і геологічних працях, у працях про атмосферну електрику.
Мати Ломоносова, Олена Іванівна, походила з родини священника. Саме вона навчила сина грамоти, бо батько був неписьменний. Михайло прочитав і переписав усі книжки, які були в місцевій церкві. Батько не поділяв інтересів сина. Коли хлопчикові виповнилося 9 років померла мати. Непорозуміння з батьком та мачухою стали поштовхом залишити домівку.
7 грудня 1730р . Михайло пішки вирушив до Москви з рибними возами. Подорож тривала майже місяць. Пішов, аби ніколи не повернутися, навіть на похорон батька, який загинув у морі 1741 р. Школярське життя в Москві, виявилося нелегким, через багато причин, головною з яких була жалюгідна стипендія, якої ледь вистачало на хліб і квас. Перемогла наполегливість.
У 1735р. Ломоносов раптом зрозумів, що цей навчальний заклад уже не може задовольнити його запити. Звертається до архімандрита з проханням його відпустити на навчання до Києво-Могилянської академії. Через відсутність у бібліотеці потрібних йому книжок з фізики та математики, студент у Києві довго не затримався.
2 січня 1736 р. Ломоносов опиняється в навчальному закладі в Петербурзі. Тут він бере активну участь у новому академічному проекті. Перемагає, входить у трійку кращих студентів, і відправляється до Німеччини у Марбурзький університет.
22 річний Михайло вперше опинився у вирі спокус вільного життя, тому досить швидко витратив на всілякі розваги гроші, які отримав від Академії наук на навчання.
Звідси й розпочалися його мандри Німеччиною та суміжними країнами.
За своє не дуже довге життя Ломоносов збагатив майже всі галузі знань. Його заслуга полягає в тому, що він утвердив їх у науковому світогляді. Глибина й багатогранність його наукових інтересів дивовижна й мимоволі викликає захоплення.
Він винайшов прилади для вимірювання твердості тіла, вивчення атмосферної електрики, морський барометр, рефлактометр, відродив мистецтво мозаїки та багато ін.
Помер Михайло Васильович 15 квітня 1765 р. і був похований біля Александро-Невської лаври в Санкт- Петербурзі.
