Україна в науковій діяльності Василя Городцова

   23 березня виповнюється 160 років від дня народження Василя Олексієвича Городцова (1860-1945)

Василь Олексійович Городцов російський археолог, один із фундаторів археологічної науки, доктор історичних наук, професор. Вивчав пам’ятки різних епох – від палеоліту до середньовіччя. Його курганна періодизація археологічних пам’яток Східної Європи є основною в археологічній науці й дотепер. Василь Городцов вважається одним з основоположників російської археологічної науки, але його найбільш яскраві наукові дослідження пов’язані з розкопками на території України. В першу чергу розкопки  у 1906 році Більського городища (городище складається з трьох укріплень, об’єднаних однією фортечною стіною, загальна площа – 4400 га) скіфського часу на Полтавщині та палеолітичні печери Киїк-Коба (найдавніша пам’ятка неандертальського поселення на території України) в Криму. Окремим для В.О. Городцова було питання про ідентифікацію старожитностей відомого народу Північного Причорномор’я – кіммерійців (стародавній кочовий народ, який жив на території Північного Причорномор’я (південь України). Свої погляди на кіммерійську проблему він виклав у статті «К вопросу о киммерийской культуре», опублікованій у 1928 році.

Василь Олексійович Городцов прожив довге життя, наповнене відкриттями і повсякденною працею на ниві археології, музеєзнавства та викладацької діяльності. Секрет його наукового успіху у надзвичайній захопленості улюбленою справою, працездатності, постійній систематичній праці. Він, як особистість був талановитий у всьому, складав вірші й добре малював.

Автор понад 200 наукових праць. Серед яких монографії: «Первобытная археология»(1908), «Бытовая археология» (1910), «Кулльтура бронзового века в Средней России» (1915), «Археология. Каменный век» (1923), «Типологический метод в аргеологии» (1927).

Примірник монографії «Археология. Каменный век» 1923 року видання зберігається у фонді рідкісних видань Наукової бібліотеки НУЧК імені Т.Г. Шевченка.