До Дня українського козацтва: Жан Бенуа Шерер автор книги «Літопис Малоросії, або історія українських та запорозьких козаків»

   280 років від дня народження Жана-Бенуа Шерера (1741–1824), німецького та французького історика, географа, економіста та дипломата, автора першої монографії з історії України в Західній Європі.
   Жан-Бенуа Шерер народився у Страсбурзі. Здобув гарну освіту в університетах Страсбурга, Єни і Лейпцига. Від початку 1760-х рр. перебував на російській службі. Згодом перейшов на французьку службу, обіймав посаду аташе в Петербурзі, здійснив низку дипломатичних подорожей. У 1780 р. Жан-Бенуа Шерер звільняється зі служби та повертається до рідного міста.
   У 1788 р. в Парижі, вийшла друком його праця «Аннали Малої Росії, або історія запорізьких та українських чи малоросійських козаків від її початків до наших днів, у супроводі короткої історії козацьких гетьманів і відповідних документів» Дана робота була першим ґрунтовним західно-європейським дослідженням останньої чверті XVIII ст., присвяченим повністю Україні.
   Видання складається з двох томів: у першому міститься власне твір Шерера «Аннали Малої Росії…», том присвячений загальному опису українських земель, флори та фауни, звичаїв та побуту українського народу, а також історії українських козаків. Окрему увагу дослідник приділяє козацькій стратегії і тактиці ведення бою, зокрема, тактиці морського бою, розкриваючи переваги козацьких чайок перед турецькими галерами і відзначаючи їх маневреність, непомітність, швидкість, тощо. У другому томі подається короткий виклад історії українських гетьманів та найвизначніших подій, що відбулися на українських землях. Також до другого тому увійшов ряд важливих державно-політичних документів, що стосуються історії України, а саме лист султана Мурада до короля Стефана Баторія, тексти Зборівського та Білоцерківського договорів, текст Андрусівської угоди та ін. Перший том хронологічно був доведений до 1775 р. (знищення Запорозької Січі), тоді як другий – лише до 1734 р. (смерті Данила Апостола).
   У цьому творі відбилися, як особисте зацікавлення автора долею нашого народу, так і прагнення Заходу осмислити Україну, шляхи її історичного розвитку та її взаємини з трьома суміжними державами – Річчю Посполитою, Московським царством і Оттоманською Портой.
   З багатьох сторінок книжки до нас промовляє щира симпатія автора до України, часом навіть захоплення героїчною епопеєю боротьби козаків за волю.