Василь Стус — український поет-шістдесятник, перекладач, публіцист, прозаїк, літературознавець, літературний критик, правозахисник, політв’язень СРСР, дисидент, член Української Гельсінської групи, борець за незалежність України у XX столітті.
Народився 1938 року в селі Рахнівка Вінницької області. Дитинство пройшло на Донбасі. Після закінчення школи навчався в Донецькому педінституті. Далі вчителював, служив в армії, працював у газеті. 1963 року вступив до аспірантури Інституту літератури імені Шевченка в Києві.
4 вересня 1965 року В. Стус бере активну участь в акції проти арештів української творчої молоді, що відбулася під час показу «Тіней забутих предків» Параджанова. Наслідком для Стуса стало виключення з аспірантури.
Надалі В.Стус стає помітною політичною особою: пише відкриті листи до Компартії, Спілки Письменників та Верховної Ради, критикуючи порушення людських прав і арешти колег. 1972 р. його визнають винним у «антирадянській агітації і пропаганді» та засуджують до 5 років позбавлення волі й 3 років заслання.
У 1979 р. В.Стус повертається із заслання та працює у Києві. Невдовзі він вступає до Української Гельсінської групи правозахисників. Всього лиш за кілька місяців за Стусом спочатку встановлюють адміністративний нагляд, а потім знов заарештовують.
1980 р. вдруге засуджений до 10 років ув’язнення та 5 років заслання. До кінця цього терміну він не дожив: 4 вересня 1985 року життя Василя Стуса трагічно обірвалося в карцері радянського концтабору.
Поет жив, творив і загинув, щоб український народ мав те, на що заслуговує — Свободу, Незалежність, Право на рідну мову, Історичну пам’ять, Самобутню культуру.
За 47 років життя В.Стус, усупереч обставинам та рокам неволі, зміг реалізувати себе як поет, прозаїк, літературознавець, перекладач.
9 томів поетичної творчості Василя Стуса вийшли друком уже після його смерті.
Поета реабілітовано посмертно в 1990-му. У 2005-му, Василю Стусу присвоєно звання Героя України.
До вашої уваги віртуальна виставка видань з фондів Наукової бібліотеки НУЧК, присвячена ювілею Василя Семеновича Стуса.
